Раніше християнство і християнська церква страждала від зовнішнього ворога – римських імператорів, так і від внутрішніх чвар, що спиралися на теологічні розбіжності: різні тлумачення священних текстів, на визнання чи невизнання окремих текстів священними і так далі.

Особливий церковний суд католицької церкви за назвою «Інквізиція» був створений в 1215 році папою Інокентієм III. Церковний трибунал, якому було доручено «виявлення, покарання і запобігання єресям», був заснований в Південній Франції Григорієм IX у 1229 році. Цей інститут досяг свого апогею в 1478 році, коли король Фердинанд і королева Ізабелла з санкції Папи Сикста IV заснували іспанську інквізицію.

Результати винищувальної діяльності іспанської інквізиції тільки в період від 1481 до 1498 року виражаються наступними цифрами: близько 8 800 чоловік було спалено на вогнищі; 90 000 осіб зазнало конфіскації майна та церковних покарань.

Іспанська інквізиція в Нідерландах була встановлена Карлом V в 1522 році для боротьби з протестантами. І в 1523 році в Антверпені на вогні спалили двох перших протестантських мучеників. Для боротьби з протестантами всіх мастей приймалися найсуворіші заходи. А деякі з рішень інквізиції – такі як смертний вирок всім (!) жителям Нідерландів (звичайно ж, не приведений в дію) залишилися як своєрідні курйози історії.

Запровадження інквізиції в Іспанських Нідерландах стало однією з причин Нідерландської революції 1566-1609 років, в результаті чого Нідерланди розпалися на державу протестантів і державу католиків.

16 лютого 1568 року свята інквізиція засудила на смерть всіх жителів Нідерландів як єретиків, а іспанський король Філіп II наказав привести цей вирок в дію. Це не цілком вдалося, але королівська армія зробила, що змогла. Тільки в Гарлемі було вбито 20 тисяч чоловік, а всього в Нідерландах – 100 тисяч.