Звідки походить назва Крим і при чому тут Перекоп.

У Криму частково зберігся місцевий аналог Великої китайської стіни – рів та вал на Перекопі. Від того й Перекоп, що перекопали від моря, до моря і тепер там рів і вал. Батько історії Геродот ще V-му столітті до н.е. описував канал і місто, на перешийку, та його відомості не мали надійної прив'язки до території.

Вперше цілком виразно про те, що перешийок між материком і півостровом Таврика, що нині називається Кримом, перерізаний великим ровом і валом у середині I століття нашої ери згадував римський учений Пліній старший. Він писав про існування тут корабельної пристані та про те, що укоси і дно рову були облицьовані кам'яними плитами. У письмових документах першого століття місто згадується як Тафрос.

Ні Геродот, ні Страбон, ні Пліній старший нічого не згадали про те, хто ж збудував канал-рів і вал на його південному березі. У їхні часи, це вже було давньою таємницею. У давнину Перекопський рів перед насипом був заповнений водою, і ним навіть ходили кораблі, скорочуючи шлях із Каркінітської затоки до Сиваша. Довжина валу та каналу 8475 м. Навіть зараз ширина валу біля основи становить понад 15 метрів, висота від дна рову – 18-20 м. Ширина каналу – від 20 метрів.

Враховуючи, що тоді судноплавство було переважно прибережним, то максимально зацікавлені в судноплавному каналі були ті, хто потребував переміщення великої кількості вантажів з Азовського моря до північно-західної частини Чорного та у гирла Борисфена (Дніпра) та Істра (Дунаю). Канал скорочував мореплавцям шлях щонайменше на тисячу підступних кілометрів в один кінець і дозволяв переміщати вантажі цілий рік. Крім того, подорож через канал була абсолютно безпечною, захищала торговців від негоди і нападів племен таврів, що мешкали в горах півострова і займалися грабежем суден, що пристають до берегів на ночівлю, для поповнення запасів води і просто змушених перечекати негоду в бухтах. Таким чином, існування каналу було економічно виправдане. Усе питання – для кого? Хто мав таку економіку, таких ворогів, такі ресурси, щоби піти на такі зусилля? Одне зрозуміло, що це була якась держава, про яку ми нічого не знаємо.

Але це не лише канал, це ще й вал! Було набагато простіше відвалювати землю на дві сторони. У цьому випадку трудомісткість знизилася б мінімум на третину, що дуже суттєво на будь-якому будівництві. Але творцям потрібен був не тільки канал, але й захисний вал і тому витратилися.

Хто звів вал і викопав рів невідомо. Очевидно одне: він планував ховатися за цим валом від загрози, що йде з причорноморських степів.

Ще зрозуміло, що у розпорядженні цього імператора були тисячі землекопів, адже їм довелося перемістити близько 1700 тисяч кубометрів кам'янистого ґрунту на 20 метрів по горизонту та на 8 метрів нагору (в середньому). Якщо землекоп із залізною лопатою за зміну здатний перемістити 4-6 кубів землі на 2 метри, то його стародавній предок з дерев'яною копалкою на кам'янистому грунті навряд чи перекидав більше 3-х кубів. Виходить, що для копання рову і насипання валу потрібно до 8 мільйонів робочих змін. Враховуючи, що густота населення в ті часи, навряд чи була великою, число вражає. Потрібен був загін у 10 000 лопат на 2 з половиною роки, без урахування хвороб, смертей та негоди. І це тільки на земляні роботи, а канал ще був обрамований кам'яними плитами!

Одні вчені вважають, що Перекопську оборонну споруду створили стародавні римляни – мали досвід будівництва подібних конструкцій на Таманському півострові. Але в середині I століття канал і вал вже були і були вже давніми, а Римська імперія ще не дісталася перешийка.

Крім того римляни напевно залишили б якісь сліди про таке будівництво століття. Така концентрація людей і засобів, напевно, відбилася б у якихось письмових джерелах у самому Римі.

Для міста-держави Херсонес, заснованого греками з Чорноморської Гераклеї (нині Караденіз-Ереглі) у V ст. до н.е., існування каналу на перешийку було вкрай невигідним.

Канал міг відтягнути на себе левову частку суден, що йдуть з Азовського моря, однак у багатьох письмових джерелах, залишених херсонеситами, не виявлено згадок про такого серйозного конкурента. Це означає, що дві тисячі років тому канал уже був покинутий.

Німецькі дослідники природно схильні вважати, що вал звели готи. Ця версія теж не витримує критики, адже готи в Таврику прийшли тільки в III столітті н.е., а вже в першому ніхто не знав, хто ж вирив рів!

Багато хто приписує будівництво каналу кіммерійцям, які мешкали в північному причорномор'ї в V-Х століттях до н.е. Але як кочівники, які не залишили після себе жодних споруд, крім поховань, узяли б і раптом збудували канал із оборонним валом, що дивиться на їхні степи?

Існує варіант і скіфського походження нашого валу. Але ця версія більше схожа на народний фольклор, що виникає з небуття. Хоча саме скіфам, зважаючи на їх масовість, така справа була мабуть до снаги.

Докопатися до істіни вже неможливо. Майже, напевно, відомо лише те, що в десятому столітті вал заріс, а канал пересох.

Після утворення Кримського ханства, ймовірно, у ХV-ХVI століттях вал заново зміцнили. Пізніше тут розмістився турецький гарнізон Ор-Капу (або Турецький вал), була збудована фортеця Ферх-Кермен, що отримала логічну назву в народі – Перекоп.

Саме вал із ровом пояснюють походження назви Крим. Можливо, воно походить від монгольського «херем» - стіна, вал, але швидше від тюркського «кирим», що означає все той же рів, окоп. Острів став називатися Кирим адаси, що по-тюркськи означає острів за ровом, оскільки він був відокремлений від материка вищезгаданим Перекопським оборонним ровом. (До речі, і давні греки найчастіше називали Таврику островом). Згодом топонім укоротився, і його став іменуватися просто Кирим, а пізніше – Крим.