Ще вчора на цьому місці були красиві ясени. Розкішні крони дарували місту кисень, люди відпочивали в їхній тіні, в гілках співали птахи. Десятки років міські красені росли і ставали все соліднішими. Міцні дерева, хороші: жодна гілка з них ніколи не впала. Сьогодні на їхньому місці ─ триметрові голі стовпи без єдиної гілочки.


Чи дійсно відновлюються дерева після такої обрізки і чи потрібне їм таке "омолодження", спробуємо розібратися в цій статті. А також подивимося, що на це каже українське законодавство.


Звідки тягнеться коріння?

Читачі погодяться: на нашій пам'яті ніколи дерева так не обрізали. Всі ми росли в тінистих зелених двориках, ходили по красивих вулицях і з таким явищем не стикалися. До кінця 2000-х всі дерева ще були цілими: обрізали хіба що під електролініями або прибирали нижні гілки.

А потім наче щось обірвалося: останні три-чотири роки почалося активне обрізання всіх міських дерев, цілими алеями і дворами. Ця радикальна обрізка називається "топпінг". Незрозуміло, навіщо у дерева видаляють цілком здорові скелетні гілки і залишають один стовбур. Такого ви не побачите в Європі, і більше ніде в світі в цивілізованих містах. Невже це якесь суто українське явище?

Автор статті перелопатила багато матеріалів на цю тему в Інтернеті. З'ясувалося, що така дивна обрізка прийшла до нас з Росії та Білорусі. Звичайно, де ж іще могли придумати так знущатися з живої істоти, як не в пострадянських країнах, де і людське життя ніколи не цінували. У них перші згадки про ушкоджені дерева з'являються близько 2005 року. Очевидно, починали з тополі пірамідальної ─ єдина порода, яка добре переносить топпінг і швидко відновлюється. А далі, не бачачи причин зупинятися, стали робити телеграфні стовпи і з інших дерев.


Обрізка в Бресті, Білорусь

Виник такий собі ефект ехо-камери: коли одна і та ж помилкова думка повторюється знову і знову, вона закріплюється в свідомості людини.




Вони відростуть?

Ні, не відростуть. У наших північних сусідів вже чимало досліджень на тему, що станеться з деревом в найближчі 10 років після знищення крони. Сходяться в головному: повноцінним воно вже не буде.

Дерева, які не переносять обрізання, гинуть відразу або в наступні рік-два: це такі породи, як клен, береза, біла тополя, ясен, каштан, дуб. Більш живучі породи ─ тополя пірамідальна, липа, акація, в'яз, верба ─ покриваються хмарою пагонів непривабливого вигляду, які тягнуть всі соки зі стовбура. У найближчі 5-10 років вони теж загинуть, бо через зрізи від спиляних гілок в дерево проникають шкідливі бактерії і грибки, утворюються дупла, і стовбур починає гнити.

Це підтверджують дані білоруських вчених. Обстежуючи тополі в Мінську, ботаніки виявили, що дерева, які раніше не обрізали, не мають стовбурової гнилі, тоді як обрізані п'ять років тому тополі всі без винятку виявилися всередині гнилими.


Обрізка в Дніпрі



Активно обрізати у нас починають восени і роблять це всю зиму, навіть в лютий мороз. Між тим у Правилах догляду за зеленими насадженнями чітко зазначено: омолоджуюче обрізання слід проводити тільки навесні. Чому? Тому що саме в цей час відновлюється рух соку, і рослина намагається залікувати собі рану, яку йому завдали під час обрізання. Восени і взимку дерево спить, і глибокі порізи, зроблені в цей час, ніяк не затягуються ─ туди проникає волога, а з нею стовбурова гниль.

В управлінні ЖКГ Кропивницького міської ради нам заявили:

─ Так скільки ж тієї весни: ми не встигнемо. А у нас 5000 дерев стоять у черзі на обрізку.

Цей же аргумент ми почули, коли запитали, чому не обробляють рани на обрізаних деревах. Згідно з тими ж Правилами, всі рани мають бути замазані (фарбою або садовим розчином).

─ Ви бачите, скільки у нас роботи? До того ж, фарба ─ це додаткові гроші, яких у нас немає.

Слід зазначити, що з бюджету на обрізку одного дерева в середньому виділяють 400-500 грн. Наприклад, у Кропивницького за 2015-й рік і весну 2016-го було обрізано 1743 дерева. Не посаджено жодного. "Кошти на висадку дерев не виділялися".


Кошти на обрізку одного дерева


Темпи обрізання

Як же правильно обрізати?

Винаходити велосипед немає потреби: в Правилах догляду за зеленими насадженнями все розписано гранично чітко.

1. Формувальне обрізання (п. 9.1.11.1) потрібне для того, щоб сформувати красиву крону. При цьому вкорочують лише одно- і дворічні пагони. Якщо ми видалимо у дерева ті гілочки, які відросли за останній рік-два, істотної шкоди ми йому не завдамо. Тому формувальну обрізку дозволяють робити восени.

2. Санітарне обрізання ─ це видалення сухих або пошкоджених гілок (п. 9.1.11.2.). Проводять його, коли дерево зелене, щоб відрізнити суху гілку від живої.

3. Омолоджуюча обрізка, як ми здогадуємося з назви, потрібна тільки для старих дерев, у яких почала підсихати вершина і припинився ріст пагонів (9.1.11.3). Важлива ремарка ─ "тільки для дерев, які добре витримують обрізання".

А у нас обрізають з незрозумілих причин цілі алеї молодих і цілком здорових дерев. Не дивляться ні на їхній стан, ні на породу.

─ Що ви від нас хочете? ─ обурюються дядьки з обрізальної бригади. ─ Якщо ви такі розумні, покажіть, як нам обрізати ці клени.

─ Це не клени, це ясени.

─ Ану, Вась, дай документ. О-о, а в документі написано "клени".

Це рівень кваліфікації працівників зеленгоспу. Ні люди, які складали документ, ні виконавці робіт не знають, що як клени, так і ясени не витримують обрізання: для них це погибель.



Алея мертвих кленів, м. Дніпро

На фото ─ алея знищених кленів в Дніпрі, по вул. Ярослава Мудрого. Всі вони засохли після обрізання. Мертві обрубки на місці молодих дерев ─ і все це за рахунок міського бюджету.


Довга рука закону

Те, що з обрізанням дерев щось не так, ми вже зрозуміли. А тепер перейдемо до конкретики українського законодавства.
У постанові №559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням" пояснюється, яке дерево вважають пошкодженим до ступеня припинення росту: це дерево, яке втратило більше половини крони. Половини! А у нас при обрізанні зрізають всю крону. І ми ще дивуємося, чому дерева після цього засихають.

Йдемо далі. Виявляється, так пошкодити дерево ─ це кримінальний злочин. У статті 270-1 Кримінального кодексу зазначено, що "умисне знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ (тобто об'єктів благоустрою) карається штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян... або обмеження волі до трьох років". Щоб переконатися, що дерева ─ це елементи об'єктів благоустрою, можна заглянути в статтю 21 (ч. 1, п. 2) закону україни "Про благоустрій населених пунктів".

Крім того, за безглузде знущання над деревом передбачене покарання і в Кодексі про адміністративні правопорушення. Стаття 153 говорить: "Знищення або пошкодження зелених насаджень в населених пунктах, невжиття заходів для їхньої охорони тягнуть за собою накладення штрафу". Максимальні штрафи за цією статтею ─ 1700 грн. Зокрема, такий штраф заплатить обленерго після того, що їхні працівники зробили з алеєю молодих каштанів у Кропивницькому: жителі підняли хвилю обурення.


Каштани після обрізки обленерго


Небайдужі люди творять чудеса

Отже, ви все це знаєте, у ваших жилах закипіло обурення, і ви хочете змінити ситуацію. Що робити? Ось, скажімо, йдете ви і бачите автовишку і бригаду зеленгоспу, які обрізають дерева методом топпингу. Як дізнатися, законні їхні дії чи ні?

Якщо на вулиці не весна, а інша пора року, незаконні (хіба що це може бути обленерго: у них вся обрізка вважається аварійною).

Отже, ви підходите до бригади і питаєте документи на проведення такої обрізки. Так, у вас є таке право: роботи проводять на землях комунальної власності, ви платите податки за стан цих територій. За законом "Про доступ до публічної інформації" (ст. 13, 14), вам зобов'язані надати інформацію і показати документи. За ненадання інформації передбачена відповідальність (ст. 24 того ж закону).

Якщо документи надавати відмовилися, викликайте поліцію.

Припустимо, документи вам показують. І тут ─ увага! "Омолодження" (тобто видалення крони) може проводитися тільки, якщо є дефектний акт на дерево, де зазначено, що воно вимагає омолодження, тому що старе, його вершина почала всихати. Акт складається на основі обстеження дерев комісією, в ньому чітко вказують кількість дерев (п. 13.1.2 Правил догляду за зеленими насадженнями).

Якщо такого акту немає, будь-які інші документи не дають права проводити обрізання.

Заява від Васі Пупкіна з 62-ї квартири "Прошу обрізати всі дерева у моєму дворі" не дає права на обрізання. Дозвіл від будь-якої установи, де зазначено тільки адресу для проведення робіт, не дає права на обрізання. Навіть якщо є дозвіл міської ради, але немає самого дефектного акту, цього теж мало. Тому що в цьому дозволі найчастіше написано "провести обрізку аварійно небезпечних дерев", а це зовсім не означає знесення крони.

Неправильні документи ─ викликайте поліцію. Напишіть заяву про злочин (не просто заява, це важливо), де чітко вказати статтю Кримінального кодексу (ст. 270-1) та Кодексу про адміністративні правопорушення (ст. 153). Якщо ви бачите, що дерева вже обрізані, але не знаєте виконавців робіт, все одно напишіть таку заяву з формулюванням "невідомі мені особи" і віднесіть її в поліцію, екологічну та спеціалізовану інспекцію свого міста. Вимагайте залучити виконавців до відповідальності за вищевказаними статтями.


Наші гроші, їхні схеми

Хвацько закручений сюжет у нас в Кропивницькому. Міська влада ще на початку року уклала договір на 600 000 гривень з приватною фірмою "Єлизавета" на проведення обрізки дерев. Причому у графі призначення коштів зазначено ─ "озеленення". Більш того ─ договір з "Єлизаветою" уклало Управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища (!), використавши при цьому ─ який цинізм ─ надходження від екологічного податку.

Під час круглого столу керівництво ЖКГ та комунальники нас запевнили: взимку будуть обрізати тільки аварійні дерева.

Зрозуміло. Однак у грудні фірма "Єлизавета" спокійно обрізає дерева, як завжди ─ до стовпа. В профілі діяльності цієї фірми зазначено: оптова торгівля деревиною. Чим більше деревини вони зріжуть з кожного дерева, тим їм вигідніше.

Обрізають на територіях шкіл та дитячих садків. Цікава схема. Директор/завгосп подає заяву до міської ради: "Просимо обрізати аварійні дерева на території саду або школи". Звісно ж, як тут не погодитися: всі небезпечні дерева/гілки повинні вчасно бути видалені з території, де перебувають діти. Це святе. Міська рада дає дозвіл з формулюванням "провести аварійне обрізання дерев на території такої-то установи". Фірма "Єлизавета" з цим дозволом на руках приїжджає запасатися дровами, залишаючи від дерев 3-метрові пеньки.

Але що таке "аварійне обрізання"? Згідно з Правилами утримання зелених насаджень, є або аварійне дерево ─ гниле, сухе (тоді його зрізають повністю і замінюють на нове), або аварійні гілки ─ сухі і поїдені шкідниками, або нижні гілки. Але далеко не вся крона.

Нікому з керівництва школи/саду і в голову не приходить контролювати дії обрізальників, тому що в цьому зазвичай ніхто не розбирається. Між тим на території сусідньої школи стоять десять (!) засохлих білих тополь: їх "Єлизавета" обрізала минулої весни. Алею кленів на території іншої школи знищили вони ж. Хто за це відповість?

Я на пальцях пояснюю завгоспу чергового садка, що дуби, ясени, білі тополі, які на документі хрестиками відзначені під обрізку, неминуче загинуть, якщо зрізати їм крону.

─ Ви розумієте, що ця фірма, яка приїхала обрізати, торгує дровами? Вони дров наберуть і поїдуть, а ви залишитеся з засохлими деревами.

─ Цього не знав, ─ чухає потилицю Миколайович. ─ Ну добре, я проконтролюю, щоб нормально обрізали, зняли тільки зайве.



Правильна обрізка

Приходжу пізніше. Так, з Миколайовичем, що стояв над головою, кілька дерев обрізали нормально. Крона ціла, прибрали нижні і обвислі гілки. Поїхали, напевно, страшно злі: дров на цей раз не роздобули. А нам залишилися живі дерева.

Сьогодні очевидним є одне: сама ситуація не зміниться, і її повинні міняти ми. У них є бензопили ─ у нас є соціальні мережі. Давайте об'єднуватися, ділитися досвідом і шукати рішення. Ми маємо право жити в красивих містах, де багато зелені і чисте повітря. Ми маємо право захищати свої дерева.

За вагомий внесок у підготовку матеріалу виношу подяку Єлизаветі Авериній і Ганні Каніболоцькій.
Надія Паливода, координатор ГО «Озеленення Кропивницький»