Природна тенденція матерії та всієї енергії полягає у прагненні до ще більшого безладу, а не порядку та ускладнення, як вчить нас теорія еволюції. І єдиний спосіб подолати цю тенденцію любові навколишнього світу до хаосу та самознищення – це наявність коду, що всім керує, механізму контролю.

Поясню. Наприклад, коли насіння перетворюється на дерево, то цей розвиток відбувається тільки тому, що в насінині вже закладено механізм і код перетворення енергії (генетична програма) для спрямування росту та розвитку насіння на дерево.

Питання до атеїстів – як би розвивався будь-який біологічний порядок, якби в природі не було керівного коду та виконавчого механізму?

Так, можна сказати, що якісь амінокислоти можуть бути вироблені спонтанно, тобто молекули цілком випадково можуть утворити амінокислоти при дотриманні певних умов. Однак, немає ніякої природної тенденції до об'єднання амінокислот у послідовність з утворенням білків. Щоб почалося виробництво білка, повинен бути генетичний код у клітинах нашого тіла, який відповідає за цей процес. Тобто керує ним і спрямовує його.

Немає жодної випадковості чи сліпої еволюції “методом тику”. Середня молекула білка може містити кілька сотень послідовно розташованих амінокислот. Багато з них складається з тисяч послідовних одиниць. І якщо ці амінокислоти не знаходяться у точній послідовності, хоча б зовсім мала частина, адже так і було б, якщо прийняти за умову те, що все розвивається само собою у випадковому порядку, то молекула білка просто не змогла б функціонувати.

Великий британський вчений сер Фредерік Хойл дуже добре сказав про ймовірність того, що послідовності збираються в складніші конструкції випадково:


А як же природний відбір, спитайте ви. А природний відбір – це пасивний процес, що забезпечує виживання найбільш вдало зібраних конструкцій. Природний відбір нічого не робить. Він лише "вибирає" з того, що виробляється.

Природний відбір не є механізмом перетворення та напрямку енергії. І природний відбір діє тільки тоді, коли є життя і відтворення, а ніяк не раніше. Тому природний відбір не могло бути залучено у саме походження життя.

Креаціоністи стверджують, що існують генетичні кордони для біологічних змін та змін у природі, і немає жодних доказів того, що випадкові генетичні мутації, викликані випадковими силами довкілля, такими як радіація, можуть подолати ці межі. Випромінювання просто не є перетворюючим енергію і напрямним механізмом у природі!

Гени існують у всіх видів для мікроеволюції (варіації всередині біологічних видів), а не для макроеволюції (варіації між біологічними видами), як запропонував Дарвін. І немає жодних наукових доказів того, що випадкові генетичні мутації викликані бездумними силами навколишнього середовища, такими як радіація, наприклад, можуть або будуть виробляти абсолютно нові гени з абсолютно новими ознаками.

Мутації роблять лише більше варіацій вже існуючих генів. Наприклад, мутації в генах людського волосся можуть змінити гени так, щоб розвинувся інший тип людського волосся, але це все одно буде людське волосся!

Оскільки мутації і є випадковостями в генетичному коді, вони майже завжди шкідливі. Більшість біологічних варіацій походять із нових комбінацій вже існуючих генів, а не мутацій.



Інша проблема макроеволюційної теорії Дарвіна – проблема виживання найбільш пристосованих. Як частково розвинений вид може бути придатним для виживання?

Частково розвинена ознака або орган, який не є завершеним та повністю не функціонує, буде проблемою для виду, а не активом виживання.

Як могли види вижити, якби їх життєво важливі органи ще розвивалися та повноцінно не функціонували? Виживання найсильнішого – найкращий аргумент проти власної теорії Дарвіна!

Генетичну та біологічну подібність між видами більш логічно можна пояснити наявністю спільного Дизайнера, який розробив подібні функції для подібних цілей, а не загального хаотичного походження від випадкових мутацій.

А що ж тоді щодо «сміттєвої» ДНК? Нова наука показує, що «Небажана ДНК» – це зовсім не сміття! Просто ми через свій розвиток, донедавна не здогадувалися, наскільки корисні ці сегменти ДНК.

Нещодавні наукові дослідження, опубліковані в наукових журналах, таких як Nature, показали, що «некодовані» сегменти ДНК корисні, навіть необхідні, для регуляції експресії генів і внутрішньоклітинної активності.

Енергія не може бути створена з нічого і не може бути зруйнована ніяким природним невпорядкованим процесом. Але енергія у Всесвіті стає все марнішою. Такий процес називається ентропією, що є протилежністю еволюції. За фізичними законами ентропія і, відповідно, марна (зв'язана) енергія у світі завжди прагнуть максимуму. Саме про це говорив німецький фізик Рудольф Клазіус, який уперше ввів термін «ентропія». Всесвіт розпадається, а не розвивається!

На відміну від Творця (Бога), всесвіт вимагає початку, тому що всесвіт, за своєю природою, не має здатності сам себе підтримувати протягом вічності. Всесвіт зрештою потребує якоїсь причини існування, яка справді вічна за своєю природою.



Закон ентропії вчить, що загальний напрямок всесвіту завжди спрямований вниз до більшого безладдя та хаосу, а не до більшого порядку та складності. Ентропія, чи розпад енергії, відбувається як у відкритих, так і у закритих системах. Ми виявили ентропію тут, на Землі, яка є відкритою системою по відношенню до Сонця.

Хіба закон ентропії не є просто вірогідністю? Так, але надійність настільки висока і точна, що ймовірність того, що одна калорія енергії мимоволі кине виклик закону ентропії, буде трильйони трильйонів до одного, а всесвіт складається з набагато більш ніж однієї калорії енергії!

Математики кажуть, що будь-яка подія з коефіцієнтом від 10-го до 50-го ступеня неможлива. Імовірність того, що одна середня молекула білка виникне випадково, становить 10 до 65 ступеня. А найпростіша клітина складається з багатьох мільйонів білкових молекул.

Ну, а з великими об'єктами, наприклад, зірками?

Гравітація може пояснити як підтримується порядок, знайдений у точних курсах трильйонів зірок, але гравітація не може пояснити походження цього порядку!

Те, що щось існує в природі, не означає, що воно було винайдено природою. Якби всі хімічні речовини, з яких складається дощовий черв'як, були розкидані і надані самим собі, «Матір-природа» не мала б можливості знову перетворити їх на черв'яка. Потрібен вже існуючий хробак, щоб отримати іншого хробака.

Все це підтримує переконання, що все ж таки якась розумна сила, яка стоїть над природою і всесвітом, мабуть, була відповідальною за походження всесвіту та його початковий порядок.

А ось безлад у Всесвіті викликаний випадковістю. Але високий ступінь порядку можна пояснити лише раціонально – завдяки вищому розуму та інтелекту. Називати його можна як завгодно. Можна Бог. Наука не може довести, чи випадкові ми в цьому світі чи ні, але наука підтримує розумну причину походження Всесвіту.

Якщо наука може пояснити, як працює літак, це не означає, що за створенням літака не стоїть праця творця. Тому якщо наука може пояснити, як працює Всесвіт, то це не означає, що в його створенні немає праці Творця.