«Всі світові релігії, надаючи особливого значення любові, співчуттю, терпінню, терпимості і прощенню, можуть сприяти розвитку духовних цінностей, і роблять це. Але сьогодні світова реальність така, що прив'язування етики до релігії більше не має сенсу. Тому я все більше переконуюся в тому, що прийшов час знайти спосіб в питаннях духовності й етики обходитися без релігій взагалі», - ці слова Далай Лама написав на своїй сторінці в Facebook.
Тибетський релігійний лідер процитував слова зі своєї книги «Поза релігією. Етика для цілого світу», яку він опублікував у 2011 році і в якій він стверджує, що релігія сама по собі не може забезпечити благополучне вирішення світових проблем.
«Будь-яке, засноване на релігії, вирішення проблеми нашої зневаги внутрішніх цінностей ніколи не зможе бути універсальним, і, відтак, буде невідповідним. Що нам потрібно сьогодні - це такий підхід до етики, яка не звертається за допомогою до релігії і може бути однаково прийнятною і для віруючих і для невіруючих: це світська етика», - написав він.
Як зазначає газета "Los Angeles Times" в своєму огляді роботи Далай-лами, 77-річний буддійський монах, проте, аж ніяк не «викриває віру», а, скоріше, висуває на перший план необхідність у загальних універсальних моральних цінностях, які кореняться в співчутті і актуальні в наш час.
Метафора, яку Далай-лама любить використовувати, звучить так: «Різниця між етикою і релігією схожа на різницю між водою і чаєм. Етика без релігійного змісту є водою, яка життєво необхідна для здоров'я і виживання. Етика, змішана з релігією - це чай, поживна і ароматична суміш води, чайного листя, спецій, цукру і, в Тибеті, ще дрібка солі».
«Але як би чай не був приготований, основним інгредієнтом завжди буде вода», - говорить він. «У той час як ми можемо обходитися без чаю, ми не можемо жити без води. Точно так само, ми народжуємося вільними від релігії, але ми не народжуємося вільними від потреби в співчутті».
Удостоєний в 1989 році Нобелівської премії миру, Далай-лама вже давно є активним пропагандистом співчуття, релігійної терпимості і необхідності об'єднання науки і духовності перед лицем страждань в сучасному світі.