27 січня в своєму будинку в Смоланді на 92 році життя помер засновник IKEA Інгвар Кампрад - можливо, найбільш незвичайний мільярдер з рейтингу Forbes. Його головною ідеєю в житті була ощадливість, що межувала зі скнарістю: він літав економ-класом, їздив на старій машині, десятки років просиджував в одному і тому ж кріслі, виїхав зі Швеції в знак протесту проти високих податків і зареєстрував IKEA в Нідерландах (з тих же причин).

Історія заснування IKEA добре відома: ще дитиною Інгвар Кампрад був одержимий ідеєю торгівлі. Він купував оптом сірники, олівці і гумки і продавав їх в роздріб. Спочатку Кампрад сам об'їжджав клієнтів на велосипеді, потім став користуватися поштою. Тоді ж йому спала на думку назва компанії IKEA, де дві перші букви - це його ініціали, а E і A вказують на те, звідки компанія родом (Elmtaryd і Agunnaryd).

IKEA (в особі її єдиного працівника) продавала годинники, рибу, насіння і авторучки (які тільки-тільки входили в моду), але одного разу Кампрад зрозумів, що за допомогою реклами в газетах можна продавати і меблі, вироблені на невеликих підприємствах. Оскільки підприємливий швед не міг запам'ятати цифрові артикули, він став вигадувати меблям назви. Так почалася та IKEA, у якій зараз є магазини по всьому світу, а річний оборот перевищує 35 мільярдів євро.

Прагнення заощадити в 1960-х призвело Кампрада до ідеї закуповувати товари в соціалістичній Польщі, що особливо підкреслюють в його біографії журналісти Forbes. Саме з Кампрадом, до речі, пов'язана одна з найвідоміших помилок цього журналу: з 2005 по 2010 рік він оцінював стан шведа в 28 мільярдів доларів і вважав його одним з найбагатших людей в світі. У 2011-му юристи IKEA розкрили документи, згідно з якими власником меблевої компанії виявився не сам Кампрад, а фонд в Ліхтенштейні з заплутаною структурою власності, який зобов'язаний інвестувати прибуток в IKEA або віддавати його на благодійність. Тепер статок Кампрада журнал оцінює в «скромні» 3,5 мільярда доларів.

Кампрад ніколи не вчився на дизайнера, і, можливо, саме це допомогло йому придумати одну з головних особливостей IKEA - плоску упаковку. За легендою ідея прийшла Кампраду в голову, коли він побачив, як його співробітник відкручує ніжку у стільця, щоб той помістився в машину.


Фотографія Інгвара Кампрада і блокнот з ручкою, які співробітники магазину в Стокгольмі поклали біля входу, щоб кожен бажаючий міг вшанувати пам'ять засновника компанії. 28 січня 2018 року
Anders Wiklund / TT / Scanpix / LETA

Інше ноу-хау Кампрада - безкоштовні барвисті каталоги IKEA, які він сам називав одним з найпопулярніших видань в світі: сумарний тираж одного номера складає більше 200 мільйонів, що дозволяє бізнес-виданням порівнювати каталоги меблевої компанії з Кораном і Біблією. Від країни до країни видання відрізняється - IKEA попередньо вивчає місцеві особливості. Наприклад, в Китаї неефективно просувати ті ж кухні, що і в США - бо в китайських будинках вони набагато менші.

Для нешведів IKEA (зі штаб квартирою в Нідерландах і яка належить фонду з Ліхтенштейну) - один з головних символів королівства. Сама компанія активно підтримує цей образ: від жовто-синього логотипу і куточка зі шведськими продуктами в будь-якому магазині до ідеології - Кампрад до останнього сам любив встати за прилавок, а синів влаштував в IKEA на найнижчі посади. Саме їм - Петеру, Юнасу і Матіасу - в останні роки поступово переходило управління компанією; в 2013 році Кампрад-старший зовсім відійшов від справ.

За словами Кампрада, він ніколи не був упевнений в тому, що хоче побудувати глобальну компанію, але в підсумку компанія працює і в Європі, і в Америці, і в Китаї, і в Саудівській Аравії. Справа не тільки в прибутку. «Наша бізнес-філософія заснована на процесі демократизації. Ми виробляємо якісні та красиві речі, які коштують дешево і доступні для більшості людей. Думаю, це має безпосереднє відношення до демократії», - написано в книзі, з цитати з якої почався цей текст.

А. Поливанов