Через місяці і роки спекуляцій та «витоків інформації» на цю тему вчені з NASA опублікували офіційне дослідження-звіт про випробування так званого «неможливого» двигуна EmDrive. Звіт Measurement of Impulsive Thrust from a Closed Radio-Frequency Cavity in Vacuum опубліковано 17 листопада цього року на сайті Aerospace Research Central.

Команда дослідників з NASA Eagleworks Laboratory перевірила гіпотезу про те, як може працювати EmDrive, який створює тягу в замкнутому контурі без вихлопу і порушує принципи ньютонівської фізики (третій закон Ньютона, закон збереження імпульсу).

EM Drive або Electromagnetic Drive — це двигун, вперше запропонований до обговорення британським винахідником Роджером Шойером. За розрахунками Шойера, така установка може бути настільки ефективною, що доставить космічний апарат до Марса за 70 днів (подібні польоти зазвичай займають від 150 до 300 днів). Дослідження і заяви в цій області неодноразово оголошували шарлатанством.

Якщо описувати принцип роботи такого двигуна гранично просто, то в ньому використовується магнетрон, який генерує мікрохвильове випромінювання в металевому конусі-резонаторі високої добротності. Наявність в замкнутому просторі стоячої хвилі електромагнітних коливань призводить до виникнення тяги. Згідно ньютонівської механіки, для появи тяги повинна працювати рівна по силі зворотна реакція — її тут немає.

Двигун випробовували на стенді з вимірювальною установкою на базі торсіонного маятника в NASA Johnson Space Center. Спрощена схема установки подана нижче:




Випробування в лабораторії NASA показали, що подібний двигун дійсно здатний розвивати тягу: близько 1,2 миллиньютона (мН) на 1 кВт у вакуумі. На жаль, це поки що досить слабкі показники. Двигуни Хола здатні, наприклад, на тягу в 60 мН на 1 кВт. Навіть у сонячних вітрил тяга є більшою.