Дослідниця пропонує використовувати рослинні компоненти для того, щоб зупинити запліднення яйцеклітини шляхом блокування кальцієвого каналу сперматозоїду.

Діє це таким чином. Після того, як сперма потрапляє в організм жінки, сперматозоїди вирушають до яйцеклітини, б’ючи хвостами з боку в бік, як маленькі пуголовки. Таким чином вони долають відстань у 12-14 сантиметрів, або у 240 тисяч разів більшу за їхню довжину.

На це їм потрібно 4-5 годин. Закріпившись на яйцеклітині, сперматозоїд проходить через біохімічну трансформацію – в його хвіст протягом кількох хвилин входить потужний потік кальцію. Тепер він зміцнів і його можна використовувати вже зовсім іншим чином – як маленьким дрилем бурити в глиб яйцеклітини.

Компоненти, присутні в малих дозах в алое, манго, оливках, та в деяких інших блокують іонний канал, через який кальцій потрапляє в хвіст сперматозоїда. Отже хвіст залишається хвостом, у дриль не перетворюється і запліднення не відбувається.

Наразі доктор Лішко з колегами опублікували дослідження, яке описує механізм дії цих двох рослинних речовин – люпіола (lupeol) та прістімеріна (pristimerin) – на іонний канал сперматозоїда. Наступний крок, говорить вона, – тестування на мавпах. Якщо все пройде успішно, то далі – на волонтерах. Лішко прогнозує, що на ринок цей препарат – у вигляді пігулок чи пластиру – вийде не раніше, ніж через три роки.

Викликів чимало: дослідити, чи дійсно механізм працює на мавпах та людях саме так, як вони його описали; знайти шляхи збагачення речовин, бо вони в природі присутні в дуже маленькій кількості; переконатися, чи не викликає препарат якихось побічних дій; дослідити, як довго цей препарат виходить з організму чоловіка, щоб відновити фертильність, відповісти на багато інших запитань, а також – постійно знаходити гроші для продовження дослідження.

У разі успіху це буде дуже гарний контрацептив, говорить Поліна Лішко. Ним зможуть користуватися як чоловіки, так і жінки. Причому це буде всього-на-всього пігулка. Єдиний доступний чоловічий контрацептив на сьогодні, окрім презерватива, – вазалгель – вимагає незначного хірургічного втручання.

Дослідниця вважає, що існують дуже високі шанси на те, що цей препарат не матиме побічних дій.

У США Поліна Лішко – з кінця 2000 року. В Україні вона закінчила факультет біології Національного Університету імені Тараса Шевченка, а потім захистила аспірантську дисертацію в Інституті фізіології імені Богомольця.