Американські вчені виявили область мозку, яка реагує у відповідь на застосування плацебо. В експерименті активність цієї області та її нейрональні зв'язки допомогли надійно передбачити, в яких пацієнтів плацебо буде ефективним, а також величину цього ефекту. Результати роботи опубліковані в журналі PLOS Biology.

Плацебо-ефект - добре відомий феномен, який полягає в тому, що призначення препарату, який не містить діючої речовини, надає відчутного впливу. Найбільш сильно він проявляється при хронічних болях і неврологічних розладах. Незважаючи на те, що цей ефект використовується лікарями і враховується при проведенні контрольованих клінічних випробувань, його біологічна природа вивчена недостатньо.

Щоб заповнити цю прогалину в знаннях, співробітники Північно-Західного університету в Чикаго провели серію експериментів на добровольцях з хронічним больовим синдромом, викликаним остеоартритом. Перед початком терапії всім учасникам проводили функціональну МРТ (фМРТ) головного мозку в стані спокою, що дозволило визначити базовий рівень активності різних ділянок мозку.

На першій стадії експериментів 17 пацієнтам в якості знеболювання призначили плацебо, причому добровольці, на відміну від лікарів, про це не знали. У восьми з них лікування виявилося ефективним. Зіставляючи відповідь на плацебо з результатами фМРТ, вчені прийшли до висновку, що найбільш тісно він пов'язаний з активністю і щільністю нейрональних зв'язків правої середньої лобової звивини мозку.

39 учасників другого експерименту, на цей раз подвійного сліпого (при якому ні лікар, ні пацієнт заздалегідь не знають, що він приймає), після проведення фМРТ випадковим чином розділили на дві групи: одна протягом трьох місяців отримувала плацебо, інша - антидепресант дулоксетин, ефективний при хронічних болях. Певна попередня активність правої середньої лобової звивини дозволила правильно передбачити відповідь на плацебо в 95 відсотках випадків.

Моделюючи величину плацебо-ефекту у добровольців, які отримували дулоксетин, вчені з'ясували, що у деяких з них (6 з 19) активний препарат посилював передбачений ефект плацебо, а у інших (теж 6 з 19) - послаблював його. Також моделювання виявило область мозку, що відповідала за відповідь на дулоксетин після введення поправки на ефект плацебо, - нею виявилася права парагіппокампальна звивина.

Отримані результати підтверджують те, що плацебо-ефект має біологічну основу. Крім того, вони дозволяють за допомогою фМРТ передбачити силу цього ефекту у конкретного пацієнта і його роль в дії активних лікарських речовин, що може підвищити точність клінічних випробувань, пишуть дослідники.

Раніше вченим вдалося підтвердити ефективність плацебо при паркінсонізмі на нейронних рівнях і показати, що плацебо-ефект може поліпшити результати тестів на рівень інтелекту. Також дослідження показали, що при деяких станах плацебо зберігає ефективність, навіть якщо пацієнт знає, що приймає «пустушку».