Київська Русь під Поштовою площею: столичні археологи показали унікальні знахідки (фото)
Київські археологи щодня досліджують культурні шари під товщею грунту на Подолі. Побувавши на місці розкопок і поспілкувавшись з фахівцями, ми переконуємося - це пам'ятка національного значення
Розкопки на Поштовій площі тривають. Ще в 2013 році з'явилася інформація про підготовку будівництва нового ТРЦ в Києві навпроти Річкового вокзалу. Інвестори планували звести підземний торгово-розважальний об'єкт з паркінгом на 100-150 машино-місць. Можливо, вже зараз кияни проводили б свої вікенди, прогулюючись по магазинах і кафешках, якби не знахідки археологів.
Згідно з українським законодавством, перед початком будівництва необхідно провести розкопки. У 2015 році під час планових робіт на Поштовій площі археологи виявили унікальні артефакти - добре збережені зруби і частоколи, які, на думку вчених, відносяться до часів Київської Русі XI-XIII століття.
Не гаючи часу, столичні археологи представили багатообіцяючу картину - знайдені артефакти свідчать про наявність під товщею грунту старовинних вулиць і будівель стародавнього Києва.
Фото: Для далекої від археології людини розкопки є горою вологої землі в темній "штольні". Однак для археолога кожен камінчик лежить на своєму місці
Новина викликала суспільний резонанс. Кияни, історики і просто романтики зажадали зупинити будівельні роботи на Поштовій площі і продовжити розкопки. У минулому році мер Києва Віталій Кличко погодився на певний час відмовитися від будівництва ТРЦ - археологи отримали зелене світло.
Сьогодні розкопки на Поштовій площі тривають. Команда фахівців знайшла культурні шари XV-XVI, XVII-XVIII і навіть XI-XIII століть. Земляні пласти зберегли до наших днів прикраси, кераміку, пляшки, людські кістки і рештки тварин. При цьому "археологічне ельдорадо" на Поштовій площі зберігає в собі ще багато цінних знахідок і таємниць.
"Ми з вами стоїмо на вулиці XII-XIII століття"
Фото: Основна частина розкопок на Поштовій площі ведеться під бетонними плитами
Екскурсію місцем проведення розкопок погодився провести керівник Центру археології Києва Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Михайло Сагайдак.
Робочий майданчик відгороджений зеленим парканом від решти Поштової площі. Під товстими бетонними плитами від цікавих очей прихована найцікавіша частина діючих розкопок - величезний підземне простір, що йде вглиб на мінус 5 метрів.
Довжина археологічного майданчика - близько 140 метрів. "Стеля" з плит підтримується залізобетонними колонами. Михайло Сагайдак тримає інтригу: столичні археологи планують копнути ще глибше і піти на додаткові мінус 5 метрів під землю.
Фото: Розкопками на Поштовій площі керує доктор історичних наук Михайло Сагайдак
"Чинне зараз будівництво (побудова плити, яка накриває робочий простір) - це перший етап розкопок. Під час другого етапу ми плануємо опуститися на рівень нижче, а це ще мінус п'ять метрів. Знайдені артефакти представляють в основному XVII-XVIII століття. Також є знахідки XV-XVI, XI-XIII століть. Але якщо копнути глибше, є ймовірність, що ми знайдемо ще більш ранні культурні шари", - говорить Михайло Сагайдак.
Фото: Елементи дерев'яного вуличного настилу, знайдені під час археологічних розкопок на Поштовій площі
Біля входу в закритий бетонними плитами підземний простір щільними рядами лежать пронумеровані дерев'яні колоди, порізані глибокими борознами- "зморшками". Михайло Сагайдак пояснює, що це елементи старої бруківки, якою могла бути встелена "Поштова площа" XV-XVI століття.
За даними археологів, бруківка піднімалася вгору в сторону нинішнього фунікулера. Таким чином, на місці поточних розкопок на Поштовій площі в давнину цілком міг бути пагорб або інша височина, а не рівна поверхня, як зараз.
Саме під цією височиною-пагорбом були знайдені культурні шари, що датуються так званим давньоруським або домонгольским періодом - IX-серединою XIII століття. В руки столичних археологів потрапили знахідки XI-XIII століть.
"Як цей період виявився під шаром землі? Цей процес відбувається тут постійно. З одного боку, у нас досить круті київські висоти, з іншого - берег річки. Тут відбуваються активні процеси міграції грунтових мас", - пояснює Михайло Сагайдак.
Фото: Вулиця 12-13 століття впирається в земляну стіну. Ця частина шляху також потребує додаткового дослідження
На невеликій ділянці, яку археологи називають вулицею XII-XIII століття, були знайдені залишки дерев'яної огорожі, що відокремлює вулицю від стародавньої садиби, що охоплює весь квартал.
Садиба була досить великою і добре укріпленою. Археологи знайшли залишки "виростаючих" з землі дерев'яних колон. При цьому колони знаходяться в стані in situ (знайдений артефакт не переміщувався зі свого початкового місця розташування).
Фото: Частина древньої садиби, яка була відокремлена парканом від вулиці XII-XIII століття. У земляній стіні зліва ще можна відшукати предмети начиння колишнього господаря стародавньої будівлі
Фото: Залишки дерев'яних підпірних колон. Артефакти не транспортувалися зі свого початкового місця розташування
Фото: Зверніть увагу на чорні смуги - це залишки дерев'яних конструкцій садиби, які позгнивали
На земляних стінах біля садиби можна помітити великі чорні плями. Михайло Сагайдак зазначає, що це сліди пожежі. Швидше за все, садиба (повністю або її частина) горіла. До слова, на вулиці поруч із будинком знаходиться досить містка яма, в якій були знайдені залишки різних дерев'яних конструкцій. Дослідники припускають, що після пожежі сильно обгорілі частини садиби прибрали, склали в яму і закопали.
"Холодильник" древніх Киян
Фото: Залишки стародавнього льоху
Праворуч від вулиці XII-XIII століття археологи знайшли залишки іншої споруди. Судячи зі знахідок (бочки, посуд), це був льох, укріплений добре збереженими колодами.
Михайло Сагайдак звертає увагу на спосіб кріплення.
У дерев'яних балках можна помітити поглиблення, в які вертикально вставлялися дерев'яні колони. Таку будівельну конструкцію, яка була поширена в середньовічній Європі, називають фахверковою. Несучою основою в ній служить просторова секція з нахилених під різним кутом балок.
Згодом льох був засипаний землею в результаті природного процесу - або спеціально. Подальші розкопки на Поштовій площі дадуть відповідь на це питання.
Побут митної служби Київської Русі
Фото: Археологи акуратно очищають знайдені дерев'яні артефакти від бруду
Михайло Сагайдак впевнений, що в знайденій заміській садибі жили люди непрості.
"Берегова лінія завжди вважалася найважливішою лінією комунікації міста з зовнішнім світом. Безумовно, цю зону контролювали і охороняли. Тому люди, які проживали в цій місцевості, мали певні повноваження. Про це говорять, наприклад, знайдені актові артефакти (князівські печатки). Можемо припустити , що тут в місто передавалися важливі документи, товари. І вся ця діяльність контролювалася княжої владою", - говорить Михайло Сагайдак.
Керівник розкопок на Поштовій площі також зазначає, що в культурних шарах були знайдені елементи вогнепальної зброї XVII-XVIII століть. Що знову-таки говорить про важливу портово-охоронну функцію цієї місцевості.
Цікаво, що мілітарні знахідки сусідять, наприклад, з посудом, керамікою, а також жіночими прикрасами.
"Можливо, дівчата відвідували військових і забували або втрачали свої прикраси", - посміхається Михайло Сагайдак.
При цьому археологи ще не знають, жили в цій місцевості сім'ями або тут знаходилися виключно службові будівлі. Для більш конкретних висновків необхідно відшукати житлові приміщення.
На людських кістках
Фото: Кістки на території розкопок лежать буквально під ногами. Археологи заспокоюють - це останки тварин
Михайло Сагайдак розповідає, що недалеко від вулиці XII-XIII століття було знайдено невелике кладовище. При цьому не можна з упевненістю сказати, що це було загальноміське місце для поховання древніх киян.
"Середньовічні устої, звичайно ж, відрізнялися від сучасного побуту. У ті часи можна було зустріти невеликі кладовища всередині кварталів. Більш того, заможний господар міг собі дозволити побудувати невелику каплицю на території своїх володінь. Така традиція характерна для багатьох міст північної Європи", - розповідає Михайло Сагайдак.
У XVII-XVIII століттях кияни також не проти були випити
Трохи далі від стародавньої садиби група археологів досліджує залишки бруківки XVII-XVIII століття.
Співробітник Центру археології Києва Максим Вакулюк зазначає, що забудова тут була терасна - характерна для території зі складним рельєфом. Через нерівних поверхонь і постійну небезпеку підтоплень всі дерев'яні конструкції доводилося часто зміцнювати.
Фото: Трикутник - найстійкіша конструкція
"Зверніть увагу на дерев'яну трикутну підставу - як найбільш стійку конструкцію. Бачимо пази, в які вставлені поперечні колоди. Також спостерігаємо вкопані вертикально дерев'яні колоди, які підпирали схил", - розповідає Максим Вакулюк.
Розкопки на Поштовій площі радують деталями: поруч із залишками тераси була знайдена колиска XVII-XVIII століття, а також велика кількість скляних пляшок того часу.
"Поштова площа XVIII століття представляла собою досить складне інженерне рішення. Всі мостові постійно доводилося зміцнювати, так як грунт просідав або розпливався. Потрібно розуміти, що поруч знаходиться спуск до Дніпра. З Боричевого узвозу та нинішнього Володимирського узвозу стікали водні потоки. З усіма цими факторами доводилося боротися. Ми знаходимо велику кількість вкопаних стовпів, які підпирали бруківку", - пояснює археолог Максим Вакулюк.
XI століття - не межа. Є надія копнути ще глибше
Фото: Прокопана траншея показує вертикальний розріз земляного насипу XI століття
Найдавніша знахідка - княжа печатка - датується XI століттям. Однак артефактів цього періоду під час розкопок на Поштовій площі відшукали не так багато, як хотілося.
"Є підстави говорити, що перші поселенці на Подолі з'явилися в другій половині IX століття. Однак потрібно розуміти, що це величезна територія. В одному місці люди могли вести активну життєдіяльність, а місцевість по сусідству пустувала. Що нас чекає в ході діючої розкопки - велике питання. Якщо ми підемо ще на мінус 5 метрів углиб, то ми зможемо отримати відповідь на це питання. Зараз знайдені культурні шари показують, що XI століття - це не межа. Однак нашу діяльність регулює рівень Дніпра, нижче якого ми ніяк не опустимося. Від сучасної поверхні - це мінус 12 метрів. У нас ще є запас", - розповідає Михайло Сагайдак.
Фото: Зріз насипного валу XI століття
Зараз особливий інтерес у археологів викликає насип XI століття. Археолог Максим Вакулюк пояснює, що для всієї ділянки, на якій зараз проходять розкопки на Поштовій площі, природною є ситуація, коли земляні шари падають в сторону Дніпра.
Однак розріз одного з насипів показав, що земляні шари тут скочувалися в протилежну сторону.
"Це не природної форми рельєф, а штучний вал. Для чого він був створений? Цілком ймовірно, що цей штучний насип було створено з метою захисту житлової зони від змивів з гори, водяних потоків. Їх таким валом направляли в іншу сторону. Світліші прошарку - це пісок. Темні говорять про те, що насип зміцнювали дерном і дрібними гілками, щоб схил не сповзав і не розмивався", - пояснює Максим Вакулюк.
Кераміка XI століття: на продаж робили краще, ніж для себе
Фото: Співробітник Центру археології Києва Максим Вакулюк
Під час розкопок на Поштовій площі було знайдено багато кераміки XI століття.
При цьому археологи відзначають, що за всіма ознаками ці предмети були зроблені в Вишгороді - керамічному центрі давньої Європи, який вважався чи не законодавцем "керамічної моди" в той період. Однак чомусь керамічні предмети, якими користувалися стародавні кияни, за красою і якістю поступаються аналогічним знахідкам, які йшли на експорт.
"Для внутрішнього користування робили речі гірші, а на експорт відправляли якісний матеріал. Навіть трохи прикро. За тисячу років нічого не змінилося", - нарікає Максим Вакулюк.
"І все ж найцікавіша знахідка для нас - це навіть не конкретні предмети, а сам контекст. Коли ми сюди заходили, ми взагалі не думали, що Київ XI-XII століття тут міг перебувати. Ця частина стародавнього міста вважалася периферією. Зараз ми бачимо елементи планувальної структури - садиба, наприклад. Це не просто будиночок на околиці. Більш того, ми ще й вулиці між садибами спостерігаємо. Це дає уявлення, що територія Києва в цей період була набагато більшою. і в XI-XII столітті він розвивався і дуже активно рухався на південь вздовж Дніпра. Ось це найцікавіше!", - ділиться спостереженнями Максим Вакулюк.
Бути чи не бути "музею на місці археологічних розкопок"?
Фото: У КМДА повідомляють, що для створення музею не потрібно використовувати весь простір розкопок. Досить буде виділити певну частину
Питання створення музею на місці розкопок на Поштовій площі турбує багатьох киян. Історики і археологи побоюються, що по закінченню дослідних робіт інвестори, які вклали гроші в будівництво ТРЦ, попросять вчених "відійти в сторону і не заважати".
"Я хочу, щоб тут був музей. Багато киян також хочуть, щоб цей музей з'явився. Та й деякі чиновники до цього питання небайдужі. Але необхідно враховувати, що будівництво майбутнього ТРЦ виконується за планом і задумом певної групи людей, які вклали в нього фінансові кошти", - пояснює ситуацію Михайло Сагайдак.
Археолог підкреслює, що правильна організація музейної справи дозволила б зробити культурні установи цікавими в тому числі і для інвесторів.
"Однак в нашій країні музеї вважаються збитковими і програшними. Люди не хочуть їх відвідувати, проводити в них час. З цими стереотипами потрібно боротися", - упевнений Михайло Сагайдак.
Фото: Археолог Михайло Сагайдак впевнений, що музей повинен перебувати саме на місці розкопок, в іншому вигляді музеїфікації немає сенсу
На місці розкопок на Поштовій площі археологи хотіли б створити унікальний для України інтерактивний музей, з безліччю оригінальних автентичних предметів - доторкнутися до них можна буде прямо на місці виявлення. У мріях вчених - спеціальні мобільні додатки і онлайн-карти.
"Цей музей буде оголошений національною цінністю. Це буде культурно-історичний пам'ятник національного значення. Сподіваємося, що це стане важливим культурним явищем для музейної справи в Україні. Якщо по-іншому, тоді цим взагалі не варто займатися", - міркує Михайло Сагайдак.
Київські археологи щодня досліджують культурні шари під товщею грунту на Подолі. Побувавши на місці розкопок і поспілкувавшись з фахівцями, переконуємося - мова про пам'ятник національного значення
Фото: Віталій Носач (Styler.rbc.ua)
© джерело
Тисни «Подобається» і отримуй свіжі новини на Facebook:
