Технологія програмного коду «Cello», яка розроблена спільною групою вчених Массачусетського технологічного інституту (MIT), Бостонського університету та Національного інституту стандартів і технологій, дозволяє прописувати в ДНК клітин бактерій необхідний набір властивостей і створювати біологічні схеми з потрібними логічними параметрами, що працюють прямо усередині живої клітини.

В основі концепції «Cello» лежить геніально проста ідея про те, що процеси, які відбуваються в біологічних клітинах організмів піддаються програмуванню за допомогою методів, аналогічних обчислювальним алгоритмам знайомих нам комп'ютерних систем. Використавши таку передумову вчені змогли створити нову мову програмування для логічних елементів на основі нуклеїнових кислот.

Експерименти, вже проведені групою дослідників підтвердили життєздатність теоретичної концепції «Cello» на практиці. Масштаби запропонованих ідей і перших отриманих результатів виглядають дуже вражаюче. В ході експериментів були створені працюючі біологічні схеми, що складаються з послідовностей до 12 000 ДНК-основ ґрунтованих на семи базових логічних елементах. Використовуючи їхні алгоритми вчені зібрали близько 60 таких біологічних схем, 45 з яких багаторазово відпрацювали свої завдання відповідно до програмних приписів. Опрацювання результатів першої серії тестів і усунення виявлених багів дозволили в підсумку довести відсоток схем, що коректно працюють, до 95%.