Старий Таллінн, прибалтійські курорти, болотні стежки - важливі туристичні об'єкти, але Естонію ми любимо не тільки за це. Досить відійти на кілька кілометрів від відомих маршрутів, щоб відчути себе першопрохідцем.


Таеваскоя - природний заповідник із захоплюючими видами і місце зйомки культового історичного фільму «Остання реліквія». Прогулюючись по лісі, раптово виявляєш величні прямовисні схили, що виникають із-за дерев. Туристична стежка йде уздовж річки Ахья, петляючи повз печер і скель Суур-Таеваскода і Вяйке-Таеваскода - в перекладі з естонської, «великі» і «малі небесні палати». Тут дрімуча старовина зустрічається з сучасністю: в печері діва з лляним волоссям пряде золоту пряжу, по річці сплавляються каное, на схилах видряпані імена різними мовами.



Особливо здорово подивитися на водоспад Валасте взимку, коли все навколо - дерева, сходи, будка з морозивом - обростає крижаними кристалами. Це найвищий водоспад в Естонії, висота якого становить близько тридцяти метрів. Влітку вода тече тонкою цівкою, зате навесні падає бурхливим потоком. Обрив Онтіка, з якого падає вода, є найвищою точкою Балтійського глінта, який починається в Швеції і тягнеться аж до Ладозького озера в Росії. Останні кілька років оглядовий майданчик і сходи закриті, тому подивитися на водоспад можна тільки знизу.


Маяк Кійпсааре, що розташовується на острові Сааремаа, називають естонською Пізанською вежею. Його побудували на початку 1930-х приблизно в 100 метрах від води, але з часом море почало розмивати берег. Тепер вежа стоїть посеред води, злегка нахилившись - на щастя, хвилі і пориви вітру поки підтримують будову в рівновазі. Маяк знаходиться на території Вільдсандіського національного парку, тому дістатися туди можна тільки пішки - дорога становить близько 5 кілометрів.



На острові Кіхну, внесеному ЮНЕСКО в список важливих об'єктів культурної спадщини, живе близько 500 осіб. Сюди добре приїжджати на кілька днів, щоб вчитися жити розмірено і цінувати те, що є. Чоловіки працюють в морі, а жінки носять ошатні смугасті спідниці та роз'їжджають дорогами на мотоциклах. За пару годин острів можна обійти вздовж і поперек, і при цьому в акваторії Ризької затоки він є найбільшим. На особливу увагу заслуговує маяк, лавочки з рукоділлям і, звичайно, природа. На острові працює музей, кілька туристичних баз і кафе. Найпростіше добиратися до Кіхну на поромі, що виходить з порту Пярну - дорога займає в середньому дві з половиною години.


На кладовищі острова Вормсі поруч з церквою св. Олава можна побачити хрести з вапняку і пісковику, укладені в кола, та інші дивовижні надгробки. Найстаріше зі збережених датується 1743 роком. Сама ж церква була побудована в XIV столітті ще при шведах. Схожі орнаменти часто використовуються в кованих виробах сучасних майстрів - наприклад, сережках і підвісках.



Коли дивишся на тропічні пейзажі Румму, складно повірити, що це в Естонії: блакитне водоймище оточують піщані гори, з води піднімаються мальовничі руїни. Ще в кінці дев'яностих тут була в'язниця і завод з виробництва щебеню, на якому працювали в'язні. Потім в'язницю закрили, кар'єр затопило, і будівлі перетворилися на підводні музеї. Звичайно, пірнати тут небезпечно, але це не зупиняє любителів пригод. Влітку вода буває дивовижно прозорою, і тому приємно навіть просто на неї подивитися, сидячи на березі.