У цього свята є свій «винуватець» - християнський священик Валентин. Ця історія датується приблизно 269 роком н.е., в той час Римською Імперією правив імператор Клавдій II. Воююча римська армія відчувала гостру нестачу солдатів для військових походів, і воєначальник був переконаний, що головний ворог його «наполеонівських» планів - шлюби, адже одружений легіонер про славу імперії думає набагато менше, ніж про те, як сім'ю прогодувати. І, щоб зберегти в своїх солдатах військовий дух, імператор видав указ, що забороняє легіонерам одружуватися.

Одружуватися заборонив, але закохуватися солдати від цього не стали менше. І на їхнє щастя знайшовся священик, який, не лякаючись імператорського гніву, став таємно вінчати легіонерів з їхніми коханими. Ним був священик на ім'я Валентин з римського міста Терні. Мабуть, він був справжнім романтиком, тому що його улюбленими розвагами було мирити посварених, допомагати писати любовні листи і дарувати на прохання легіонерів квіти об'єктам їх пристрасті.

Ясна річ, як тільки про це дізнався імператор, він вирішив його «злочинну діяльність» припинити. Валентина засудили до страти. Трагедія ситуації була ще й у тому, що й сам Валентин був закоханий в дочку тюремника. За день до страти священик написав дівчині прощального листа, де розповів про свою любов, і підписав його «Твій Валентин». Прочитаним він був вже після того, як його стратили.

Згодом, як християнський мученик, що постраждав за віру, Валентин був канонізований католицькою церквою. А в 496 році римський Папа Геласіус (Геласій I) оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.

У Західній Європі День святого Валентина став широко відзначатися з 13 століття, в США - з 1777 року. До нас він дійшов відносно недавно, та доволі швидко набув популярності.