Дані досліджень свідчать, що чоловіки відрощують бороди не лише для того, щоб привабити представниць протилежної статі. Питання може бути значно складнішим, зазначають науковці.
Яку роль виконує борода з точки зору еволюції? Діти, жінки та купа чоловіків чудово обходяться без неї. Але ви тільки вийдіть на вулицю і побачите бороди всіх можливих розмірів і форм, більш або менш доглянуті, від модної щетини до напомаджених вусів та хіпстерських борідок.
Коли ми бачимо чоловіка, який надто піклується про свою зовнішність, нам важко уникнути думки, що він таким чином намагається привернути увагу жінок. Тим не менш, дослідження, присвячені ролі бороди та голосу в процесі еволюції, продемонстрували, що рослинність на обличчі потрібна не тільки для конкуренції з іншими представниками чоловічої статі.
У порівнянні із самками та самцями багатьох інших приматів, чоловіки та жінки, як правило, помітно відрізняються одне від одного, і волосся на обличчі грає в цьому чималу роль. Ці відмінності, як нам здається на перший погляд, мають пояснюватись статевим відбором в процесі еволюції, який забезпечує появу здоровішого та сильнішого потомства.
Втім, виявляється, що жінок бороди не надто й цікавлять. Дані досліджень вкрай суперечливі. Якщо під час одних експериментів учасниці знаходили привабливими чоловіків з невеликою кількістю волосся або навіть з пишною рослинністю на обличчі, то в інших – вони впевнено віддавали перевагу чисто поголеним чоловікам.
Відсутність послідовних доказів заважає нам зробити висновок, що бороди з'явились тому, що вони приваблювали жінок.
За часів, коли кількість одиноких чоловіків перевищувала число потенційних наречених, бороди та вуса ставали модними
Тоді дослідники припустили, що відповідь треба шукати в другому типі статевого відбору. Щоби забезпечити продовження свого роду, не достатньо бути просто привабливим. Ви також маєте перемогти в конкуренції з іншими представниками своєї статі. Симпатичний, але сором'язливий хлопець у барі має небагато шансів поруч з більш нахабними та впевненими у собі суперниками. І от вчені вважають, що борода з'явилась в процесі еволюції, щоби допомогти чоловікам саме в такій ситуації.
Можливість відростити густу бороду насправді не визначається тільки рівнем тестостерону в організмі чоловіка. Незважаючи на це низка досліджень свідчить, що представники обох статей сприймають чоловіків з бородами старшими за віком, сильнішими і більш агресивними. А домінуючі представники чоловічої статі, звичайно, мають більше можливостей у пошуку партнерок, оскільки своїм загрозливим виглядом змушують конкурентів відступити на задній план.
І цей факт залишається вірним, як у доісторичні часи, так і сьогодні. Домінування є найпростішим способом забезпечити виживання свого роду. Генетичні дані, приміром, свідчать, що близько 8% чоловічого населення сучасної Азії є нащадками Чингісхана та його родини.
Дослідник Найджел Барбер (його прізвище навряд чи може бути більш влучним, адже англійською barber - це перукар) дійшов висновку, що коливання моди на бороду та вуса у Великій Британії між 1842 і 1971 роками прямо залежали від співвідношення неодружених чоловіків та жінок у суспільстві. За часів, коли кількість одиноких чоловіків перевищувала число потенційних наречених, бороди та вуса ставали модними.
Чингісхан завоював пів-Азіі і зробив вагомий внесок у теорію, що бородаті чоловіки більш сильні та владні
Між тим виявляється, що борода – не єдина риса домінування, продемонструвати силу та владу можна також за допомогою голосу. Під час виборів перевагу, як правило, отримають лідери з більш низьким тембром голосу, а в експериментах, які передбачали змагання між чоловіками, учасники розмовляли більш низьким голосом, коли вважали, що домінують над своїми суперниками. Як і волосся на обличчі, тембр голосу також є важливою ознакою статі.
Щоб простежити еволюційне походження бороди та низького тембру голосу, ми спробували перевірити, наскільки привабливими є ці дві характеристики і чи є вони ознакою домінування, або, можливо, і те й інше.
Учасники експерименту не сприймали бороданів більш привабливими, але вважали, що борода впливає на ступінь домінування
Ми попросили 20 чоловіків і 20 жінок оцінити шість чоловіків за двома ознаками: привабливість та домінування. Учасники мали переглянути чотири відеоролики, в яких чоловіки з різними видами рослинності на обличчі або взагалі без неї, з'являлись у різних життєвих ситуаціях. Потім за допомогою комп'ютерної програми ми зробили кілька версій кожного відео з різним тембром голосу чоловіків.
Найпривабливішими під час експерименту виявилися чоловічі голоси, тембр яких був трохи нижче середньостатистичного. Високий тембр голосу, як і надто низький, не отримав високих оцінок, хоча басовиті голоси й сприймалися як більш домінуючі. Чоловіки з бородою так само отримали більше балів не за привабливість, а за ознакою домінування, що цілком відповідало попереднім дослідженням.
Бажання виглядати привабливо і необхідність конкурувати з іншими представниками своєї статі виявляється не лише в бородах і тембрі голосу. Чоловіки зазвичай вважають, що їхнє тіло має бути більш м'язистим, ніж насправді подобається жінкам, так само, як і жінки впевнені, що чоловікам подобаються більш стрункі фігури і більша кількість макіяжу на обличчі, ніж у дійсності.
Здатність відростити бороду насправді не визначається лише рівнем тестостерону в організмі чоловіка
Насправді ми не дуже вправні в оцінці того, що здається привабливим протилежній статі. Втім, можливо, це почасти пояснюється тим, що наші інстинкти диктують нам не лише привабити потенційних партнерів, але й перемогти конкурентів.
Окрім того, більшість цих досліджень проводилась серед представників західної цивілізації. Оскільки використання макіяжу, статура і навіть здатність відрощувати волосся на обличчі сильно відрізняються в різних частинах світу, ми могли б отримати зовсім інші результати, якби провели експерименти в інших місцях.
Хай то буде борода, вуса або щось інше, необхідність конкурувати з представниками своєї статі призводить до значних відмінностей у зовнішності. А тому виглядати водночас привабливим для всіх – просто неможливо.
За матеріалами статті, опублікованої в журналі The Conversation.