Вони всюди: шведське озеро прикрасила генітальна гравюра на льоду, крижана елда вбила пару на Алтаї, австралієць виборов у суді право використовувати малюнок члена в якості свого підпису - і все це лише з новин за останній місяць. Чому зображення члена настільки популярні? Журналістка з Vice спробувала розгадати цю таємницю.

Я жінка, і тому не можу чітко сформулювати своє ставлення до намальованого пеніса. На підсвідомому рівні недбало намальований член - це щось забавне, з одного боку, з іншого ж - загрозливий символ неприборканої мужності. І ця невизначеність - причина, з якої я взялася писати цей текст, а не, приміром, статтю «Чому жінки всюди малюють свої вагіни?».

Красномовно про моє сум'яття членами говорить випадок, коли я заплатила гроші за картину, на якій кілька людиноподібних пенісів розпивають пиво. Це сталося в одну мить: я гуляла по Бедфорд-авеню, шлях мені перегородив вуличний продавець, який тримав в руках вставлені в рами картини. Він сказав, що завтра повертається з Нью-Йорка на батьківщину, в Африку, і йому потрібно продати якомога більше своїх творів. «Двадцять доларів?» - Замахав він у мене перед носом своєї колонадою болтів. Частково я розгубилася від несподіванки, частково була вражена підприємницьким талантом - в загальному, я сунула руку в кишеню і витягнула десятку. Він прийняв мою зустрічну пропозицію, і я отримала генітальне полотно, лише для того, щоб викинути його після того, як мій бойфренд відмовився знайти для нього місце серед інших предметів мистецтва в нашій квартирі. Жвавого африканського порнографа я зустріла на тому ж місці через тиждень.

На моє скромне розуміння, член як елемент мистецтва виразно менш агресивний, ніж член в контексті сексуального підкату. Фотографії, відео і анатомічно точно виконані картини з пенісами викликають суспільне обурення, але смішні малюнки в їх мультяшній апроксимації часто сприймаються толерантно і навіть з симпатією (візьміть недавній випадок із зображенням пеніса на льоду в Швеції). Будучи відірваними від людського образу, вони втрачають свій еротизм. А ще їх можна зустріти всюди, ця забава, мабуть, ніколи не набридне. Чоловіки століттями малювали і малюватимуть члени, або таємно виводячи їх в блокнотах, або публічно дряпаючи на льоду озер, на автомобілях і на будь-яких поверхнях, не покритих пенісами. Але чому вони це роблять?



Якщо ви запитаєте психоаналітика, він побачить у цьому очевидний фрейдистський підтекст. «У термінах психоаналізу, кастрація - це глибинний страх, який відчувають всі», - відповідає на мого листа доктор Ванесса Сінклер, - «Класичний приклад з Фрейда - хлопчик розуміє, що у його матері немає пеніса, і це його травмує. Він починає боятися, що теж втратить свій орган, причому так, що все це побачать. Цей страх робить його вразливим: раз - і у нього немає члена, і всі знають про це, а чи був він взагалі? Якщо сприймати фалос не буквально, а метафорично, то він символізує силу, символізує чоловіка, у якого є відповіді на всі питання, який всім потрібен. У реальності, природно, такої людини немає. Ніхто не знає всіх відповідей, але поки люди не в курсі, що ти не володієш цією владою, ти нею, по суті, володієш. Поки тебе не розкриють, ти можеш робити вигляд, що ця сила у тебе є. Так ось: люди, які знову і знову малюють пеніси, намагаються затвердити свою силу, повідомити, що у них є член, що вони не уразливі. Як в іншому класичному прикладі, де старіючий чоловік купує мотоцикл або спортивну машину, коли його фізичні сили починають спадати».



Не те що б це звучало як одкровення, але коли я звернулася з тим же питанням до реальних чоловіків, теорія виявилася вірною. Найцікавішим сюрпризом виявився підсумок розмови з анонімними засновниками Penised - стартапу, який «перетворить логотип вашого конкурента в член». Компанія починала з ідеї використання статевого органу в якості інструменту нанесення образи, але потім безліч фірм звернулися до них з проханням «пенісифіцирувати» їхні власні логотипи, щоб зробити їх віральнимі і підвищити популярність бренду. Саме так: існують компанії, директори яких жадають перетворити в член власний логотип. Якщо це не спроба затвердження сили, то не знаю, що ще.



З іншого боку, Майкл Ярдлі - 33-річний дизайнер з Флориди і відомий художник-пенісіст - відповів мені, що йому просто подобається їх малювати. «Особисто мені подобається зображати роздуті необрізані члени, схожі на бульби батату. І я перестану їх малювати тільки якщо це допоможе винайти ліки від раку. Я почав цим займатися на початку 2000-х, потім вийшов фільм "Суперперці", там був епізод з малюванням членів, і він мене надовго відвернув від мого хобі. Але тепер це кінолайно практично вивітрилося з моєї голови, і я знову в справі».

У Ярдлі є теорія, що юнаки малюють пеніси, намагаючись усвідомити зміни, які відбуваються з їхнім тілом. «Підліток зображує член з натури - змальовує зі свого, і коли хтось дивиться в його блокнот і каже: фу, чому головка так дивно виглядає? - Хлопець розуміє, що з ним щось не так і пора бігти до лікаря».

А можливо, найкраща відповідь - що просто існує якась незрозуміла чоловіча пристрасть до малювання пенісів. Зрештою, в чому сенс життя - цього теж ще ніхто не зрозумів.